HTML-карта сайту не обов’язково має містити посилання на кожну сторінку. Джон Мюллер і Мартін Сплітт із Google пояснили: вона може допомагати відвідувачам знаходити потрібні розділи, а пошуковим роботам — виявляти сторінки. Проте замінити XML Sitemap такою картою не вийде.
Представники Google обговорили це у випуску подкасту Search Off the Record від 1 жовтня. Плутанину частково створюють самі назви: обидва інструменти називають картами сайту, хоча працюють вони по-різному.
HTML-карта — звичайна вебсторінка з посиланнями, яку відкриває відвідувач. XML Sitemap — структурований файл для пошукових систем, де можна передати адреси сторінок і додаткові відомості, зокрема дату останнього суттєвого оновлення.
У документації Google щодо форматів Sitemap перелічено XML, RSS/Atom і текстові списки URL. HTML-сторінка з навігаційними посиланнями до цього переліку не належить: її не можна подати у звіті Sitemaps у Google Search Console як заміну XML-карті.
Водночас Googlebot може знаходити адреси через HTML-карту так само, як через інші внутрішні посилання. Для цього потрібні доступні для сканування посилання: Google рекомендує елемент <a> з атрибутом href. Сам напис «карта сайту» не надає сторінці особливого статусу.
Мюллер навів приклад інтернет-магазину: замість величезного переліку всіх товарів HTML-карта може містити основні категорії. Людина переходить до потрібного розділу й уже там вибирає товар. Такий підхід вписується в загальні принципи зручної навігації на сайті.
Для блогу аналогічним рішенням можуть бути тематичні рубрики, а для сайту послуг — основні напрями роботи. Це практичне застосування описаного підходу, а не окрема вимога Google. Важливо, щоб відвідувач розумів, куди веде кожне посилання, і міг продовжити шлях до конкретної сторінки.
HTML-карта може бути одним із елементів архітектури сайту, але не варто покладати на неї всю навігацію. У рекомендаціях щодо внутрішніх посилань Google зазначає: кожна важлива сторінка повинна мати посилання хоча б з однієї іншої сторінки сайту. Категорії, меню та переходи між матеріалами теж виконують цю роботу.
Виявлення URL ще не означає індексації чи високих позицій. Навіть для спеціально підготовлених файлів Sitemap Google прямо не гарантує сканування та індексацію всіх адрес. Тому з пояснення про HTML-карти не випливає обіцянка зростання пошукового трафіку.
Я б почав із простого питання: чи допоможе така сторінка відвідувачу знайти те, що він зараз губить у меню або каталозі? Якщо так, варто зробити зрозумілу карту розділів. Якщо ж вона лише дублює зручну навігацію величезним списком адрес, її практична користь менш очевидна.