Я відписався від Investing.com, хоча новини там з’являлися одна за одною. Цей потік змусив мене замислитися, де закінчується корисний ШІ-контент і починається стрічка, яку вже не хочеться читати.
Акції, звіти, угоди, прогнози, корпоративні повідомлення. Кілька хвилин — і вже нова порція заголовків. Спочатку навіть захоплюєшся: треба ж, яка продуктивність! А потім ловиш себе на простій думці: мені зовсім не цікаво все це переглядати.
Не тому, що фінансові новини втратили сенс. Просто серед численних повідомлень мені дедалі важче було знаходити те, заради чого я підписувався.
Контенту побільшало, а бажання читати поменшало. Для мене як читача це стало достатньою причиною відписатися. А як власника сайтів — приводом придивитися до самої гонитви за кількістю публікацій.
Investing.com: сотні статей на день
Investing.com — фінансовий портал із новинами, аналітикою, котируваннями та економічними показниками. У своїх редакційних правилах він прямо зазначає, що публікує сотні статей на день.
Використання ШІ теж не приховують. Наприклад, у матеріалі про квартальні результати Webtoon є примітка: текст створено за підтримки ШІ та перевірено редактором.
Це підтверджує участь ШІ в підготовці конкретних матеріалів, але не показує, яку частку всього потоку автоматизовано. Самої швидкості появи заголовків для такого висновку недостатньо.
Зрештою, великий обсяг може бути корисним. Людині, яка стежить за певною компанією, потрібне й вузьке повідомлення про її звітність. Моя проблема почалася там, де загальна стрічка перестала допомагати мені вибирати важливе.
ШІ прискорює випуск. А хто вирішує, що варто публікувати?
Для власного сайту можна побудувати процес, у якому система отримує повідомлення з RSS, групує схожі теми, готує чернетки й передає їх редактору. Частину пошуку, перекладу та структурування тексту теж можна доручити ШІ.
Для видавця це привабливо: легше опрацьовувати джерела й швидше готувати матеріали. Але отримати придатну чернетку й знайти тему, варту уваги читача, — дві окремі задачі.
Автоматизація написання текстів не означає автоматизації здорового глузду.
Можна підготувати цілком грамотне повідомлення про чергову корпоративну угоду. Та перед публікацією я б усе одно запитав: що в ній цікавого саме для моєї аудиторії? Якщо відповідь зводиться до «таке повідомлення було в RSS», редакційного рішення ще немає.
Інформаційний шум — це ще не пошуковий спам
Коли я називаю стрічку спамом, то описую власне враження: забагато повідомлень, які не хочеться читати. Це не доводить порушення правил пошуковика.
Новини можуть бути правдивими й потрібними іншій аудиторії. Моя відписка не робить їх автоматично неякісними, а великий обсяг сам собою не перетворює сайт на порушника.
У правилах Google щодо пошукового спаму є поняття scaled content abuse — зловживання масштабним створенням контенту. Йдеться про численні сторінки, основна мета яких — маніпулювати позиціями в пошуку, а не допомагати людям.
Серед прикладів — масова генерація матеріалів без додаткової користі, збирання чужих текстів і автоматичне перероблення чи перекладання контенту, яке майже нічого не додає для читача. Правило стосується результату й мети такої роботи незалежно від того, хто її виконує: ШІ, люди чи обидві сторони.
Водночас Google допускає корисне застосування генеративного ШІ, зокрема для дослідження теми та структурування оригінального матеріалу. Сам факт використання нейромережі не означає порушення.
Тому я б не шукав магічну кількість статей, після якої починається спам. Натомість варто дивитися, для чого створюється кожна нова сторінка і що вона дає людині.
Десятий переказ не стає кориснішим від нових слів
Уявімо звичайний приклад: NVIDIA випускає драйвер і публікує перелік змін. Новину підхоплюють технологічні видання, а потім менші сайти отримують її через RSS.
ШІ змінює заголовки, перебудовує речення й готує кілька версій тексту. Формулювання відрізняються, але читач щоразу отримує приблизно ту саму інформацію.
Сам переказ теж може бути корисним: хтось уперше побачить новину саме на невеликому сайті або прочитає її зрозумілою мовою. Проте заміни слів недостатньо, щоб пояснити, чому варто вибрати саме цю публікацію.
Я б шукав відповідь у практичних деталях: які проблеми виправляє драйвер, для яких відеокарт він доступний, чи є відомі обмеження. Якщо є власний тест — додав би його результати. Якщо тесту немає, не видавав би переказ документації за особисту перевірку.
Так у матеріалу з’являється конкретна задача. Читач приходить дізнатися, чи стосується оновлення його комп’ютера, а не просто побачити ще один заголовок.
Переписувати чуже легко. Хто шукатиме нове?
Є й окреме питання — використання чужої журналістської роботи. 10 грудня 2023 року Semafor опублікував матеріал про ШІ-публікації Investing.com, схожі на раніше оприлюднені тексти інших видань.
Автор Макс Тані порівняв конкретні приклади, зокрема матеріали The Motley Fool і FXStreet. Він звернув увагу на повторення аргументів, статистики та джерел без зазначення видань, які опублікували їх раніше. Представники цих редакцій також прокоментували ситуацію.
Це датоване журналістське порівняння конкретних публікацій, а не перевірка всього нинішнього потоку Investing.com. Але воно добре показує проблему, яку не розв’язує проста заміна формулювань.
Якщо одна редакція знаходить інформацію, перевіряє її та розмовляє з учасниками події, а інша лише перефразовує готовий текст, витрати в них різні. Для мене як видавця тут важливе питання: яку власну роботу я додаю, коли беруся за цю тему?
Що може запропонувати невеликий сайт
Невеликому виданню складно змагатися з великим порталом за охопленням усіх подій. Та я й не бачу потреби повторювати його стрічку в меншому масштабі.
Можна вибирати теми, у яких є що пояснити своїй аудиторії. Замість десятків дрібних оновлень — розібрати одне, яке змінює звичну роботу. Замість загального опису нової функції — показати її налаштування. Замість переказу міжнародного анонсу — перевірити умови доступу для українських користувачів.
Це не гарантія трафіку чи швидкого заробітку. Це зрозуміла причина, з якої людина може запам’ятати сайт і повернутися до нього.
На Desing уже є матеріал про стратегію «більше контенту» та роботу з якістю сайту. Тут мене цікавить ще й читач, який може втомитися від потоку задовго до будь-яких помітних змін пошукового трафіку.
Три запитання перед публікацією
Я б починав із короткої перевірки. Вона не замінює фактчек чи SEO, але допомагає вирішити, чи варто взагалі братися за окремий матеріал.
Що читач отримає, крім переказу?
Це може бути пояснення складного рішення, перевірений приклад, порівняння умов або просто ясний виклад розрізнених фактів. Не кожна стаття потребує власного дослідження. Але бажано розуміти, яку роботу ви вже зробили за читача.
Чому саме наша аудиторія має про це знати?
Популярність бренду ще не робить будь-яку його новину доречною для конкретного сайту. Я б перевірив, чи пов’язана подія із задачами читачів і чи є що сказати понад загальнодоступний анонс.
Чи захотів би я сам це прочитати?
Питання суб’єктивне, тому одного його замало. Проте воно добре повертає до реальності, коли нова публікація потрібна лише для красивого лічильника в адмінці.
Після публікації вже можна дивитися на дані. У звіті ефективності Google Search Console видно покази, кліки, CTR і середню позицію, зокрема за сторінками та запитами. Це допомагає оцінювати видимість матеріалів у пошуку.
Але ці показники самі собою не вимірюють задоволення читача. Зростання показів також не доводить зростання попиту: могла змінитися видимість самого сайту. Для ширшої оцінки я б зіставляв пошукові дані з аналітикою відвідувань, підписками та відгуками аудиторії.
Іноді робота редактора — не публікувати
Я не бачу сенсу відмовлятися від ШІ. Нехай допомагає відстежувати джерела, порівнювати документи й готувати чернетки. Але можливість швидко випустити текст ще не пояснює, навіщо його випускати.
Моя відписка від Investing.com — лише один читацький досвід. Для власних сайтів я виніс із нього просте правило: якщо стрічка вимагає дедалі більше уваги, вона має давати достатньо користі у відповідь.
Цінність редактора сьогодні може полягати не лише в тому, скільки текстів він випустить, а й у тому, скільки зайвих вирішить не публікувати.
Поширені запитання
Чи вважає Google ШІ-контент спамом?
Сам по собі ШІ-контент не порушує правила Google. Проблема виникає, коли численні малоцінні сторінки створюють передусім для маніпулювання пошуковими позиціями.
Чи допомагає велика кількість статей у SEO?
Кількість публікацій сама собою не гарантує високих позицій. Нові сторінки мають відповідати на запити аудиторії та давати корисну інформацію. Значення мають і технічна доступність, якість та інші чинники.
Як використовувати ШІ для новинного сайту?
Я б почав із допоміжних задач: моніторингу джерел, групування схожих новин, перекладу й підготовки чернеток. Відбір тем, перевірку фактів і рішення про публікацію залишив би за редактором.